«Ми не починали війну, ми її закінчуємо», — цинічно проголосив Володимир Путін, виправдовуючи неспровоковане вторгнення в Україну. 24 лютого 2022 року світ здригнувся від жахливої агресії, яка відкинула нас на десятиліття назад, до часів варварських навал.
Зруйновані міста, тисячі загиблих мирних жителів, мільйони біженців — кривава ціна, яку Україна платить за імперські амбіції Кремля. Звірства російської армії, які можна порівняти зі злочинами нацистів, не залишають сумнівів: це не просто війна, це геноцид, спрямований на знищення українського народу.
Міжнародна спільнота стала на захист України
Принципи міжнародного правосуддя, закріплені в статутах і конвенціях, від Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) до Женевських конвенцій, наказують чітко: ніхто не повинен залишатися непокараним за воєнні злочини, злочини проти людяності або геноцид. Однак застосування цих засад щодо держави, яка має потужний політичний вплив і постійне місце в Раді Безпеки ООН, є завданням не з легких.
Росія, з її довгою історією інтернаціональних конфліктів, від Чечні до Сирії, і зараз України, демонструє зухвале ігнорування міжнародних норм і принципів. Від грошей і ресурсів до інформаційних війн — Кремль майстерно використовує всі доступні засоби для досягнення своїх цілей, часто нехтуючи людськими стражданнями та руйнуваннями, які слідують за його діями.
Серце кричить про справедливість, розумом розуміючи, що шлях до неї непростий. Міжнародне право передбачає рівність перед обличчям закону, але реальність демонструє, що політична воля і міжнародна дипломатія відіграють ключову роль у притягненні до відповідальності. Питання в тому, наскільки світове співтовариство готове згуртуватися, щоб поставити крапку в безкарності, навіть якщо це означає зіткнення з ядерною державою, що має значний вплив. Безпрецедентні санкції, постачання зброї, гуманітарна допомога Україні — все це свідчить про те, що так, світ готовий, але ще не до кінця усвідомив загрозу неконтрольованого агресора.
Недостатньо засуджувати, потрібно діяти
Чи зможуть міжнародні трибунали притягнути до відповідальності тих, хто віддав наказ вбивати, бомбити мирні міста, ґвалтувати та мародерствувати? Ми зобов’язані домогтися справедливості, щоб не дати варварству стати нормою, щоб загасити спрагу крові, яку розбудив Кремль.
Кожен день, поки Росія залишається безкарною, — це день ганьби для всього людства. Ми маємо вимагати від міжнародної спільноти рішучих дій:
- Розширити юрисдикцію МКС, щоб він міг судити за злочини, вчинені російською владою.
- Створити спеціальний трибунал, який притягне до відповідальності всіх винних в агресії.
- Продовжувати санкційний тиск на Росію, щоб зламати її волю до війни.
Ми не можемо повернути загиблих, але ми можемо зробити все можливе, щоб зупинити зло. Ми можемо і повинні домогтися того, щоб Росія відповіла за свої нелюдські злочини. Інакше світ, заснований на міжнародному праві та гуманітарних цінностях, буде приречений.
