З 24 лютого 2022 року Україна переживає безжальне вторгнення з боку Російської Федерації, яка порушила міжнародне право і принципи людської гідності. Мирна країна в одну мить поринула в хаос війни, розв’язаної безпричинною агресією. Цей акт варварства спричинив не тільки політичну кризу, а й гуманітарну катастрофу небачених масштабів. Міста і села зазнали бомбардувань, а мирні жителі були змушені кидати свої домівки в пошуках безпеки.
Втеча під гуркіт вибухів
З найперших днів війни тисячі українців зіткнулися з необхідністю термінової евакуації. Люди, взявши тільки найнеобхідніше, вирушали в невідомість. Одні залишали зону бойових дій переповненими потягами, які годинами стояли на станціях під обстрілами. Інші їхали на забитих машинах розбитими дорогами, ризикуючи життям під градом снарядів.
Подвиги та самовідданість волонтерів
В умовах кризи особливо яскраво проявляються героїзм і людяність звичайних громадян. Волонтери, ризикуючи своїм життям:
- організовують евакуаційні місії;
- вирушають під обстріли, щоб вивезти дітей, людей похилого віку та інвалідів;
- доставляють гуманітарну допомогу в найнебезпечніші зони.
Завдяки їхнім зусиллям тисячі людей отримали шанс на порятунок.
Порушення прав людини та відповідальність
Зафіксовані порушення прав людини, такі як масові вбивства мирного населення, хаотичні бомбардування цивільних об’єктів і примусові депортації, підлягають міжнародному розслідуванню. Росія, як агресор, повинна нести відповідальність за заподіяні страждання і знищення.
Ціна миру — людські життя
Кожен день війни в Україні забирає життя мирних людей. Згорілі будинки, зруйновані школи й лікарні — це лише видимі рани війни. Незрівнянно більша кількість людей несуть у своїх душах глибокі душевні травми, які будуть гоїтися ще довгі роки.
