Цей рік багатий на особливі події, які згуртували український народ і увійшли в історію нашої держави. На жаль, не оминула нас сумна і гірка подія — чорна й навіть страшна сторінка в історії України, Європи й світу. Саме такою стала повномасштабна російська агресія проти України, розпочата 24 лютого 2022 року.
«Спеціальна операція» в брехливій путінській політиці принесла на нашу землю багато біди, звірства, кровопролиття, вбивств мирного населення. Тисячі дітей залишилися сиротами, тисячі матерів вже ніколи не побачать своїх синів, тисячі жінок стали вдовами. Зруйновано багато населених пунктів, 8 млн. українців залишили свої домівки й стали внутрішніми переселенцями, понад 6 млн. українських біженців за кордоном, з них понад 4 млн. — у Республіці Польща. Десятки тисяч і мільйони покалічених доль, ненароджених дітей, травмованих душ і сердець.
Але приємно, що війна не злякала нашу молодь. Я навіть не здивована тим, що у неї неабияк загострилося відчуття патріотизму. Вже майже 7 місяців молодь Харківщини в міру своїх можливостей намагаються допомагати воїнам ЗСУ в їхній відважній боротьбі з російськими загарбниками. Ще до початку повномасштабного вторгнення учні та студенти Харкова встановили тісний контакт із захисниками рубежів у Луганській та Донецькій областях, з волонтерами, які привозили бійцям продукти харчування, медикаменти. В кінці минулого року молодь учбових закладів зібрала кошти, за них закупили тканину і швейні заклади пошили прапори, а потім передали їх захисникам Авдіївки, Попасної де перебували наші земляки — захисники.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських агресорів, учнівська молодь та більшість викладачів не злякались випробувань у прифронтовому Харкові: залишились у місті й продовжили важливі починання. Тільки Харківське вище професійне училище швейного виробництва та побуту в серпні нашило 150 національних прапорів, яких не вистачає на передовій і направили їх захисникам східних рубежів України. Це підтримали волонтери. Олена та Станіслав Пилипенки, які теж опікували поранених у шпиталі. Раніше вони також відправляли на фронт прапори, але цієї важливої символіки все ще замало. Холодні Донецькі вітри швидко виводять їх з ладу.
Велику роль в пошитті прапорів відіграли майстри виробничого навчання училища Герасименко Ніна та Даценко Олена. Прапори вийшли якісними та промовистими. Училище, якому сьогодні 78 років, відіграло велику роль в Другій світовій війні, шило та одягало воїнів. Воно має велике значення і сьогодні.
- В липні-серпні вихованці під керівництвом майстрів — наставників виробничого навчання шили чоловічі сорочки для переодягання захисникам України, які перебували на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.
- За рахунок зібраних коштів учні придбали засоби гігієни, різні смаколики, чай, каву, питну воду й передали все це до шпиталю.
З маленьких струмків починається велика ріка. Отож сьогоднішня армія волонтерів теж на передовій.
Також слід зазначити велику роботу, яку проводять волонтери Харківського громадського об’єднання «Просвіта». Його керівник Олександр Терещенко, який часто в попередні роки відвідував захисників у військових частинах. Так намітився шлях патріотичних виробів до 54-ої бригади, під Мар’їнку та Пропасну. Разом з прапорами перед бійцями озвучили привітання дівчат піснями. Це справило на воїнів неабияке враження. Розчулені вони говорили, що ніби зустрілися з власними доньками, відчули домашню атмосферу. І у відповідь відправили молоді свої вітання. А на переданому з передової вимпелі свою повагу і подяку представники 25-го батальйону 54-ої бригади імені Івана Мазепи висловили та скріпили власними підписами — «Дякуємо від щирого серця! – В єдності наша сила! – За нами перемога!»
Молодь постійно відвідує поранених у клінічному шпиталі. Зараз розгортається ще один важливий напрям допомоги — з виготовлення маскувальних сіток. Справа, яка відіграє значну роль на передньому краї оборони під силу жіночим колективам освіти. Оголошено збір тканин, матеріалів, яких у родинах назбиралось чимало й не використовуються в побуті, але для таких сіток саме підходять. Частину з них вже передано волонтерам, котрі не один місяць займаються такою справою. Активісти з громадського об’єднання «Берегіня» пообіцяли навчити такій справі й наших вихованців — добровольців. То ж з початком навчального року учнівське самоврядування планує зайнятися виготовленням сіток. Зараз іде збір матеріалів.
Так патріотична справа об’єднала представників кількох поколінь Харків’ян — молодь, досвідчених волонтерів і патріотів й показала, що разом можна встигнути виконати багато гарних справ на благо Вітчизни і її мужніх захисників. Це важливий момент у формуванні громадської позиції молоді.
Голова комісії по роботі з молоддю Харківської обласної ради ветеранів України Нінель БАТРАЧЕНКО. Директор Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Харківське вище професійне училище Швейного виробництва та побуту»
