В той страшний, гіркий і шокуючий ранок 24 лютого 2022 року раптово змінив життя нашої рідної України, кожної людини, установи, підприємства і мільйонів українців. Розпочалася широкомасштабна російська агресія, вторгнення ворога на землі нашої Батьківщини, розпочалася кровопролитна війна.
Президент України Володимир Зеленський цілком справедливо сказав на весь світ, що це: «Нічим не виправдане брехливе й цинічне вторгнення». Українці ніколи та нікому не віддадуть свою свободу й незалежність. Тільки ми самі, всі громадяни України, з 1991 року визначаємо наше майбутнє. Але зараз вирішується доля не лише нашої держави, а й того, яким буде життя у Європі.
Те, що здавалося таким важливим і необхідним відійшло на інший план, а головним завданням для всіх освітян стало одне — «Працюймо для Перемоги!».
Освітяни на передовій: єдність та героїзм у боротьбі за суверенітет України
В цей час освітяни продемонстрували неймовірний рівень патріотизму та гуманізму, професіоналізму. З перших днів війни ми всі працювали. Нас усіх чекала щоденна нелегка робота. Але мета у нас спільна і висока — збереження суверенітету й територіальної цілісності України.
Наша українська нація згуртувалася, об’єдналась для порятунку своєї Батьківщини, Європи та світу від кровавого рашизму. Адже за визначенням багатьох міжнародних відомих політиків та — українських державних, громадських діячів, рашизм є страшнішим від фашизму.
У час надзвичайно тяжких випробувань ми бачимо, як у всьому світі змінилось ставлення до нашої держави. На всіх континентах замайоріли жовто-блакитні прапори. З ними вийшли на вулиці та площі не тільки українські земляцтва, а й представники владних структур, державні та громадські діячі.
Усе прогресивне людство засуджує російську дику і хижацьку агресію, підтримує українців у тяжкій боротьбі за незалежність своєї Батьківщини.
І сьогодні, коли проїжджаєш по вулицям нашого міста бачиш, що зробили окупанти, які прийшли на нашу землю, з нашим красивим, рідним Харковом. Серце розривається. Те, що зробив цей нелюд 24 лютого, це мало сказати, що це злочин, це образа на якій тримається все людство.
Але і в таких умовах — ми працюємо і навчаємо учнів, готуємо кваліфікованих робітників задля швидкої відбудови знищеної інфраструктури закладів професійної освіти. І тільки та країна, яка має кваліфіковану робочу силу, не програє у світовій конкуренції та тому це питання є питанням стратегічної безпеки країни. Ми воюємо, для того, щоб мати майбутнє, а майбутнє це освіта.
Ми організували змішаний навчальний процес (частина учнів навчається в системі он-лайн, а друга частина очно). Перед нами поставлена задача — забезпечити всіх роботою та виконати замовлення фронту щодо пошиття необхідної амуніції, виготовлення захисних засобів і спорядження.
У цій ситуації, звичайно, усім нам треба зробити все можливе, щоб підняти розвиток професійної освіти на самий високий рівень, затрати потім окупляться. Треба не гаяти час.
Система професійної освіти має стати активним учасником у процесі навчання впродовж життя і не обмежувати себе молоддю до 25 років, а охопити контингент людей 45 років і старше. Також вона повинна надавати послуги безробітним.
Необхідно розвивати перелік сучасних професій, які затребувані на ринку праці, оновлювати зміст освіти, сприяти розвитку різних форм навчання для доступності усіх верств населення незалежно від їхнього віку.
Так у важких умовах доводиться працювати, але в тому і мудрість, щоб в цих умовах вести підготовку всіх професій, щоб після закінчення війни підготовлені кадри були готові розвивати економіку. В цьому повинні відіграти, як професійні заклади освіти, так і роботодавці у своєї співпраці. Співпраця з підприємствами є не початком, а скоріше за все, підсумком того, що ми разом накопичили роками.
Партнерство заради майбутнього
Наш учбовий заклад співпрацює з групою роботодавців і це надає можливість більш ефективного розвитку системи професійної освіти. Головна мета такого спеціального партнерства з підприємствами це узгодження дій сторін, щодо організації та проведення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників з урахуванням вимог виробництва.
Сьогодні ми не можемо вести учбовий процес без роботодавців, а роботодавці не можуть розвивати економіку без високо кваліфікованих робочих. Тобто спільна взаємовигідна діяльність професійних закладів освіти та підприємств різних форм власності повинні забезпечувати ефективне та якісне забезпечення потреб регіонального ринку праці висококваліфікованими робітничими кадрами.
Тут важливо готувати не розрізнені, а саме єдині спільні підходи, щоб максимально впливати не тільки на розвиток підприємств, а й на модернізацію змісту професійної освіти. Ми працюємо з підприємствами легкої промисловості.
Легка промисловість — один з найважливіших показників розвитку промисловості країни, тому перспективи цієї галузі є вигідними, як економіці держави, так і населенню взагалі.
Зараз, під час воєнної агресії — багато підприємств пошкоджено, або зовсім зруйновано, а працівники виїхали за кордон, або за межи області. І все ж таки на разі стратегічним пріоритетом має бути зростання обсягів виробництва з орієнтацією на вітчизняного споживача, тому зараз треба починати відновлення нашої країни.
Пошкодження учбового закладу нас теж не минуло. На двох об’єктах було вибито 48 вікон. Ми не ждали, коли хтось нам допоможе. І з цим завданням ми впоралися. Вже зараз ми працюємо задля Перемоги, випускаючи продукцію для наших захисників. Це розумна ідея. До нас на навчання поступили відповідальні учні й це завдяки тому, що ліквідовані вікові обмеження, які виявили бажання виконувати замовлення для наших захисників. Вони навіть від канікул відмовилися.
Швачка, кравець, закрійник. Ці професії пріоритетні для відновлення та розвитку економіки країни в умовах ринкової економіки. Сучасному виробництву потрібні не просто фахівці та робітники, а висококваліфіковані працівники, які володіють сучасними технологіями, технікою та обладнанням.
Ми маємо обладнання останнього покоління, яке до війни встигли закупити. Рівень професійної компетентності повинен відповідати з одного боку вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики й державного стандарту з професії «Кравець», а з другого боку корпоративним вимогам підприємства. Перед училищем та підприємством поставлена одна спільна задача — рівень професійної компетентності та підготовки молодих робочих не повинен поступатися рівню працівників підприємства.
Ще один напрямок співпраці з соціальними партнерами: це зацікавленість працедавця у кваліфікованих кадрах щодо професійної підготовки. Роботодавець повинен зробити все від нього залежне, щоб учень, який навчався, остався у нього працювати.
У більшості своїй молодь сьогодні намагається обрати те, що дасть їй — гарантоване робоче місце, гарні умови праці та високу заробітну плату. В цьому питанні теж багато проблем. Потрібно не тільки мати правові документи, щоб розпочати учбовий процес, потрібні законодавчі акти. Училище завжди жило і живе не тільки своєю історією. Славні традиції нашого навчального закладу колектив постійно продовжує. Життя складне і постійно змінюється, вносить свої проблеми, але ми намагаємося не зупинятися у своєму розвитку.
Так, за завданням Міжнародної організації (МОН) училище брало участь в розробці та впровадженні проєкту «Впровадження модульної системи навчання». Нами розроблено та видано 3 підручники на основі впровадження модульних технологій:
- «Технологія виготовлення жіночого одягу».
- «Кравець закрійник».
- «Конструювання та технологія виготовлення головних уборів з текстильних матеріалів».
Підручники розраховані на учнів професійно-технічних закладів I-II рівня акредитації, викладачів і майстрів виробничого навчання. Ці підручники відіграють велику роль в навчанні сьогодні, коли наші учні навчаються он-лайн. Їм нема сьогодні аналогів.
Швидко летять роки, змінюються часи, освіта вирішує все нові й нові завдання. Але завжди була і буде актуальною підготовка кваліфікованих робітників. Бо від цього залежить найшвидше відновлення економіки України, підвищення конкурентоспроможності держави на світовому ринку.
Професійно-технічні заклади довели, що вони єдині джерела постачання робочої сили. Професійно-технічні заклади ще раз продемонстрували в цей важкий час, що вони здатні виконувати поставлені задачі.
Голова комісії по роботі з молоддю Харківської обласної ради ветеранів України Нінель БАТРАЧЕНКО. Директор Державного закладу Професійної(професійно-технічної)освіти «Харківське вище професійне училище Швейного виробництва та побуту»
