Війна, що триває в Україні, завдала руйнівної шкоди не лише інфраструктурі та фізичній безпеці, але й психічному здоров’ю її громадян. Постійна загроза насильства, переміщення та невизначеності підштовхнули людську психіку до межі, змусивши багатьох боротися з невидимим ворогом — виснаженням. Розпізнавання ознак цього стану має вирішальне значення як для окремих людей, так і для громад, які намагаються орієнтуватися в контексті нестабільності та прокласти шлях до зцілення.
Постійна тривога та гіперзбудження
Війна за своєю природою є руйнівним і травматичним досвідом. Конфлікт в Україні з його довготривалим характером, широким впливом та інтенсивними бойовими діями створює унікальний набір психологічних викликів. Люди, які опинилися в таких умовах часто стикаються з серйозними проблемами психічного здоров’я, які, якщо їх не вирішити, можуть призвести до серйозних наслідків у перспективі.
Однією з найперших ознак виснаженої психіки в зоні бойових дій є постійний стан тривоги та підвищеної збудженості. Цей перманентний неспокій веде до психічного перенапруження. Як захисний механізм, психіка може заціпеніти, що призводить до відчуття емоційної відстороненості та байдужості.
- Люди можуть відчувати безперервне очікування загрози, що призводить до надмірної настороженості навіть у відносно безпечних ситуаціях.
- Повсякденні радощі та печалі втрачають свою насиченість, на зміну їм приходить тьмяний, плаский афект.
- Розмови стають короткими, вирази обличчя скупими, а сльози висихають.
Це не ознака безсердечності, а відчайдушна спроба захистити себе від подальшого болю.
Втрата контролю та неадекватна поведінка
Відчуття втрати контролю над власним життям є характерною ознакою виснаження, спричиненого війною. Це може проявлятися по-різному: від спалахів гніву та дратівливості до замкнутості та соціальної ізоляції. Дехто може вдаватися до імпульсивної діяльності або нехтувати базовими потребами, такими як їжа чи гігієна. Це не свідомий вибір, а відчайдушні спроби відновити почуття самостійності в хаотичному світі.
Нав’язливі спогади та флешбеки
Третя ознака — це досвід нав’язливих спогадів. Люди можуть виявити, що вони переживають травматичні події, не в змозі позбутися флешбеків про жахіття, свідками яких вони були або які пережили. Вони можуть серйозно погіршити здатність людини функціонувати в повсякденному житті та сприяти розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Висновок
Ігнорування цих ознак може мати вкрай негативні наслідки, перешкоджаючи здатності людини справлятися з труднощами та відновлюватися. Якщо ви впізнали ці симптоми у себе або у когось із ваших знайомих, життєво важливо звернутися за підтримкою. Гарячі лінії з питань психічного здоров’я, онлайн-ресурси та громадські групи допомоги можуть стати рятівним виходом.
Пам’ятайте, що звернення по допомогу — це не ознака слабкості, а прояв сили перед обличчям надзвичайних викликів.
