У контексті війни в Україні та міжнародних санкцій багато західних компаній вирішили залишити російський ринок або скоротити свою діяльність там. Проте певна кількість брендів продовжує працювати у РФ, що викликає дискусії щодо їхньої позиції та впливу на агресора.
Хто працює на економіку Росії
Дослідження Йєльської школи управління вказує, що понад 1000 компаній обмежили свою діяльність в Росії, але деякі залишаються. Серед них — виробники споживчих товарів, телекомунікаційні, фінансові послуги, матеріали та інші. Наприклад, Binbit, Boggi, BPW, BT Group, Buzzi Unicem, Calzedonia, Carl’s Jr., і багато інших продовжують поповнювати бюджет РФ.
- Bonduelle вказує на ризики для продовольчої безпеки як причину свого залишення на російському ринку. Хоча це викликало репутаційні втрати через звинувачення в підтримці російських солдатів в Україні, що компанія заперечила.
- Автомобілебудівна компанія Nissan призупинила виробництво та імпорт в Росію, але врешті передала свій бізнес місцевому партнеру за символічну ціну з правом викупу протягом шести років.
- Італійський ритейлер одягу United Colors of Benetton продовжував працювати у РФ попри заяву про «призупинення всіх своїх планів розвитку бізнесу в Росії».
- Американські бренди Otis Worldwide, AbbVie, Mondelez International, Hilton, та Hyatt все ще присутні на ринку РФ, хоча багато з них скоротили свою діяльність.
Критика компаній, які залишаються в Росії, зосереджена на тому, що їхня присутність сприймається як підтримка агресивної політики Росії. Це стосується таких брендів як Red Bull, Lacoste, De’Longhi, Emirates, L’Occitane та Mitsubishi, чиї дії розглядаються як свідомий вибір залишитися там, де немає здорового глузду.
Підсумки
Працюючи в Росії, компанії вступають в складний моральний і етичний дискурс. З одного боку, вони можуть вважати, що їхня присутність сприяє збереженню робочих місць та підтримці місцевого населення. З іншого — їхня діяльність бачиться як економічна підтримка режиму, що веде агресивну війну проти іншої країни. Це підкреслює важливість для бізнесу не лише розглядати економічні фактори, але й етичні міркування.
